Повернутися на сторінку

Коментарів: 33

  1. а мені не все з грошима ясно, я мав на увазі причинно-наслідкові зв'язки

    Відкладені на чорний день і зароблені в Інтернеті”. - може навпаки, зароблені в Інтернеті і відкладені на чорний день? Отже, якщо ми вже відклали гроші, ми вже не можемо їх заробити, чи не так? Інша справа, що якби увесь твір був побудований на таких порушених логічних зв'язкак....Так, якби Муза був жінкою все було гаразд. Я вважаю, що твір пишется не лише для задоволення власних потреб, у вас це - якась сублімація, яка так і не перейшла у творчість - ось в чому проблема. Автор так і залишився на рівні суто сексуальних стосунків. Дві абстакціїї чоловічого роду, дві енергетичні субстанціїї, немає рольових позицій - один ніби щось робить у житті (не зрозуміло що - ніби ЩОСЬ пише, про що невідомо, знову абстарція), другий ніби щось допомагає, невідомо - ЩОСЬ. ЩО він робить? Викликає глибикі переживання?Ні Cтимулює внутрішню мотивацію? Ні. То може у ГГ у результаті взаємодії із Музою виник внутрішній конфлікт, розв'язання якого призвело до розвитку творчості? Теж ні. То навіщо той Муза? Ясно для чого, щоб вистрибувати з пыд ковдри і шокувати читача. А з цифрами я нічого не зрозумів. Чому саме такі цифри? А не інші.

  2. Читаючи коментарі відкладала прочитання мало не до останнього.

    Але нічого страшного не побачила. І Слава Богу!

    Так є двузначність ситуації, а чоловіки дуже жіночі.

    Це через те що автор жінка. Не ображайтесь, авторе.

    Колись мене на якомусь конкурсі ткнули носом, мовляв "Автор певно і чоловіків не бачила". Мене це образило. Але через кілька років я зрозуміла наскільки жіночні мої чоловіки. Психологія чоловіка та жінки зовсім різна. Чоловік ніколи не скаже про "кінчики" халата, про "василькові" очі, та ще й про іншого чоловіка. чоловіки так не говорять і так не думають. Ну може хіба що вони нетрадиціонали, я не вникаю в їх психологію.

    Автору я б порадила почитати про особливості та відмінності чоловічої та жіночої психіки, як зображати чоловічі та жіночі персонажі. В мережі є багато такого, хоча почати можна із "Мужчіни с Марса, женщіни с Вєнєри"

    Сама ідея непогана. Можливо маститі автори пишуть по іншому, але молодь іноді потребує доброго копняка.

    Звісно читала я оповідання, орієнтуючись на те, що автор жінка. Бо якби це був чоловік, то думаю відгук був би іншим. Така собі дискримінація.

  3. Ліандра, дякую за відгук. Жіночні чоловіки? red face про відмінності у психології обох статей неодмінно почитаю. Коли з'явиться час. Мені вже казали, що чоловіки не будуть описувати деталі (кінчики і про очі, і таке інше).

    Я не образилася. Я сама про це знала. Але твір написано, і я не буду його змінювати. І, можливо, колись напишеться мені щось цікаве від імені чоловіка, і він не буде схожий по поведінці на жінку.

    Іще раз дякую за "доброго копняка" grin

  4. О.Т., ну що ж Ви до тих грошей прикопалися? Це різні гроші. Чому саме цифра 10? Не знаю. Для чого у творі Муза? Знаєте, особисто для мене, у цьому персонажі є сенс. Але я хотіла б, як би Ви самі знайшли відповідь на своє запитання. Якщо я скажу свою думку щодо Музи, то виникне ще більше запитань до твору і до мене. Знайдіть свій сенс перебування Музи у творі. А потім висловіть свою думку. Якщо бажаєте, звісно.

    Я вважаю, що твір пишется не лише для задоволення власних потреб.
    А для чого тоді взагалі брати перо написання в руки? Усе що зі мною відбувається, музика, яка мене надихає, мої друзі, що штовхають до дій, усе це я описую у своїх творах. Для чого? Щоб вилити усі переживання і проблеми на папір. Мені так легше. Я не буду писати для шикорої аудиторії. Я пишу для себе, і для вузького кола тих, хто наважиться це прочитати.

    Та й взагалі, я не думала, що якісь 4 сторінки тексту створять такий резонанс у читачів ЗФ.

  5. Але твір написано, і я не буду його змінювати.

    Я не думаю, що треба змінювати, треба врахувати на майбутнє. Треба через це переступити. Я свій той перший не змінювала. В мене там не було що змінювати. На все оповідання - кілька вдалих речень. І то, вирвані з контексту, вони нічого не варті. Просто я тепер стараюся частіше запитувати себе чи природньо поводяться і говорять герої.

  6. вас зрозумів. Перепрошую, якщо мої дописи викликали у вас супротив. Ну, Фортеці кожен твір для мене мусить викликати увагу, не лише Ваш. Чим більше людей прочитає і висловится, тим краще і я буду лише радіти, якщо мої твори розберуть по цеглинці, оскільки я прийшов сюди навчатися.

  7. 2015-02-09 в 20:11:38 | Альтаїрченко
    Так є двузначність ситуації, а чоловіки дуже жіночі.
    Це через те що автор жінка. Не ображайтесь, авторе.

    От я й сам хотів це сказати, але не знав, як делікатно висловити, бо напочатку не був впевнений, що автор жінка: це могла бути вдала стилізація з боку "традиційного" чоловіка. А могло бути, що автор справді нетрадиційної орієнтації - і тоді можливо усе що завгодно.

    А коли переконався, що автор - жінка, то все стало на свої місця і вирішив не лізти зі своїми 5-ма копійками.

    Шановна авторко! Ви справді не ображайтеся. Річ у тому, що жінкам важко бачити "очі і кінчики халату" очима чоловіка. А чоловікові важко бачити все це очима жінки. Але якщо постаратися, то інколи виходять досить правдоподібно. Я, наприклад, у шаленому захваті від письменниць, які розуміють чоловіків і пишуть від їхнього імені так, що "не відрізниш". Але тут потрібно тренуватися smile

  8. 2015-02-15 в 14:39:51 | ДонькаДонКіхота

    дуже наївно і примітивно. оповідання ні про що. у ролі супутника - Муз? даруйте, не повертається язик назвати чоловіка Музою.

    перед тим, як щось писати, варто було подумати - про що і для чого...

    тепер щодо змісту.

    найперше - мене особисто дуже дратує, коли чоловіки намагаються щось написати від імені жінки - і навпаки. виходить настільки штучно, що хочеться сваритися.

    "Вітер грався з кінчиками мого халатику та дмухав у лице." ну не скаже так чоловік... який халатик... ну хіба що цей чоловік - нетрадиційної орієнтації.

    "Вдихаючи повною груддю наповнене пахощами повітря, я збирав у долоню останні краплі води, що освіжила цей маленький клаптик світу. Один. Два. Три. Чотири. П'ять. Шість. Сім. Вісім. Дев'ять. Десять... У моїй руці, наче у чаші, вмістилося рівно десять крапель квітневого дощу." Це ж треба - рівно десять крапель. ви колись пробували ловити краплини в долоню - вдавалося набрати саме 10? числова символіка виглядає тут абсолютно штучно. 10 років сидів у кімнаті й писав роман (як сказав би Станіславський - не вірю), 10 краплин, 10 книжок... яку таку глибоку ідею авторка хотіла вкласти у твір?

    йдемо далі.

    "В ці десять секунд щось змінилося. Поряд із собою я чітко відчув чиюсь невидиму, неосяжну присутність.Це було початком мого нещасно–щасливого безумства". знову 10. чому 10, навіщо 10. а просто так. забагато пафосу. але головне - зверніть увагу на НЕВИДИМУ присутність. Муз - це все ж таки дух. і матеріалізується він значно пізніше. і раптом ГГ "замовив нам борщу з пампушками та гарячий шоколад." Нам означає, що замовив на двох. цікаво, як дух їв борщ і пив гарячий шоколад?

    сутність МУЗа... це дух? чому тоді він каже про себе: "Я поруч. Охоплюю тебе наче кокон". До чого тут кокон?

    далі:

    "– Тобто ти – промінчик сонця? – здивувався я не на жарт.

    – У твоєму похмурому житті.

    – Тобто це так? – все ще не міг зрозуміти я.

    – Авжеш ні! Можеш звати мене Музою. Бо натхнення більш неосяжне, ніж моя сутність."

    Помінчик сонця в темному царстві - ну як тут без класики. оригінально до крику.

    а пафосу - надмір.

    "Так, є в тобі зародок письменника та поета", - люди добрі, скільки можна. поняття "письменник" включає і поета, і прозаїка, і драматурга... неможна так казати. це ж елементарна безграмотність.

    "Ні, любчику, це зовсім не годиться!" - хороше звертання до Муза. це плюс сцена, де Муз у сімейках опиняється в ліжку з ГГ, породжують гомоеротичне звучання. це так треба було.

    і з чого б то раптом Муз набув людського вигляду, якщо до того це був тільки голос?

    чесно кажучи, і поводиться він не як Муз, а як коханець... той же вояж до кухні - нібито він сам не розумів, що безтілесний не може зготувати сніданок. але ж чого безтілесний - він же лежав на ліжку в сімейках (цікаво, чому в сімейках, якщо авторці більше подобаються боксерки, а Муз - проекція психіки ГГ - мали ж бути боксерки)... коротше, я заплуталася.

    "Зовсім забув сказати: ранком десятого місяця другого року сумісного життя з Музою, я прокинувся поряд із дивовижним чоловіком. Злякався не на жарт і заверещав як дівчина, натягуючи ковдру аж до підборіддя". за "сумісного" теж варто було б посварити. місяць,зрозуміло,10. жаль тільки рік не 10. порушується числова симетрія. але стосунки Муза з автором не могли тривати аж так довго. тим більше він уже 10 років писав книгу.

    що скажу - все натягнуте до неможливості. багато "провисань". причини появи Муза - 10 випитих крапель дощової води - дивні щонайменше.

    і замість висновку - авторе, якщо справді хочете писати далі, то треба банально "працювать, працювать, працювать"... або писати для себе і складати десь у шухляді столу чи в течці комп’ютера.

  9. Уммм, як ДонькаДонКіхота розійшлась. Певно теж не з тієї ноги встала. Ну це так, навіялось, нічого особистого.

  10. 2015-02-16 в 22:44:19 | ДонькаДонКіхота

    пані Ліандро, в мене обидві ноги щасливі smile себто, з якої не встану - на настрій це не впливає. а якщо твір слабенький і символіка натягнута, то що тут скажеш...

  11. я в цілому, а не про цей конкретний твір

  12. 2015-02-26 в 16:44:56 | Сторонній

    Написано трохи "калічно", і сенсу в цьому тексті малувато. Тобто лишається враження, що основної думки у твору немає. Дорога, що веде у глухий кут.

    Набагато більше мене порадували коментарі на тему бісексульності героя - чомусь людей це дуже збентежило.

    Особливо фраза про те, що тема нетрадиційної орієнтації героя не має бути центральною - це абсурдно. Звісно може, якщо тема розкрита добре.

    От тільки у творі добре нічого не розкрито.

    У автора явно є потенціал, і якщо він/вона буде тренуватись, то з часом виграє цей конкурс. Але не цього разу, це вже точно.

  13. На рахунок огиди у чоловічої аудиторії можу сказати лише одне: я не тицькаю цим твором по усім усюдам, не сподобалось - то проходьте далі. long face

    Ну то я пішов.

    Удачі автору.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)