Премія Британської Асоціації Наукової Фантастики 2025

^{E. J. Swift "When There Are Wolves Again"}

Через десятки років дві жінки сидять біля вогню у Белтейн, напередодні травня, і згадують історії своїх життів.

Найперші спогади активістки Люсі — про життя з дідусем і бабусею під час пандемії 2020 року та про те, як вона відкрила для себе бабусину любов до птахів. Режисерка Гестер, народжена в день вибуху на Чорнобильській АЕС, у 2021 році вирушає до зони, щоб знімати здичавілих собак, і зустрічає там здичавілу Зону відчуження — та вовкособаку.

Протягом більш ніж пів століття їхні шляхи ведуть їх із Лондона до Балморалу й Сомерсету — крізь протести, сімейні розколи та особисті трагедії. Шлях Люсі приводить її до боротьби за відновлення виснажених природних середовищ Британії та повернення видів, які колись ділили острів із людьми, тоді як Гестер прагне дати голос тим, хто не може говорити за себе. Обидві мріють про час, коли вовки знову повернуться.

^{Tade Thompson "The Apologists"}

Повість, у центрі якої Єва, що розслідує вбивство матері та доньки, яке, ймовірно, є справою рук серійного вбивці. Вона виходить на ймовірного підозрюваного — Сторма Джузеппе, але коли стикається з ним віч-на-віч, виявляє, що він, здається, знає її. Відтоді її реальність починає дедалі сильніше руйнуватися: Єва втрачає відчуття часу й переживає речі, які видаються неможливими, що глибше занурюється в розслідування.

^{E. M. Faulds "Godzilla As a Young Man Named Mike"}

Історія розповідає про Майка — звичайну людину, яка незрозуміло чому починає перетворюватися на велетенське чудовисько. Замість раптової недуги, що приковує до ліжка, його тіло повільно вкривається плямистою, гумоподібною сірою шкірою, завдаючи йому постійного, притупленого болю. Критики часто порівнюють цей сюжет зі співчутливою версією «Перевтілення» Кафки, простежуючи, як Майк уперто намагається жити звичним життям і ходити на роботу, поки власне тіло зраджує його.

^{"Blood in the Bricks", edited by Neil Williamson}

Фольклорний горор зазвичай асоціюється з ізольованими місцями та дивними віруваннями. Традиційно таким ізольованим простором є сільська місцевість, але й наші міста існують уже дуже давно — їхні історії нашаровувалися одна на одну, а їхні таємниці століттями приховувалися й ховалися глибоко під землею. Існують і інші види ізоляції, окрім географічної: житлові масиви й передмістя, позолочені бізнес-квартали й закриті спільноти, промислові пустки й занедбані багатоповерхівки…

Хто знає, з чого зроблені наші старі цеглини або що лежить під яскраво освітленими тротуарами? Хто знає, які забобони передавалися з покоління в покоління і що відбувається за замкненими дверима громадського центру?

Редактор Ніл Вільямсон зібрав плеяду талановитих авторів, щоб дослідити ці моторошні теми — і багато, багато інших.

^{Una McCormack "The Robot Revolution"}

Що, якби історія твого життя була написана серед зірок?

Белінда Чандра виросла з мрією про подорожі — але ніколи не уявляла, що до цього входитимуть космічні кораблі. Викрадена роботами-вбивцями й доправлена на дивну планету, Белінда мусить об’єднатися з Доктором, щоб виправити наслідки революції, у якій вона, можливо, сама винна…

Сягніть зірок разом із Доктором і Беліндою — у виконанні Шуті Ґатви та Варади Сету — у їхній першій спільній пригоді.

^{Paul Kincaid "Colourfields: Writing About Writing About Science Fiction"}

«Кольорові поля» — це масштабне, глибоко обізнане й водночас охоче до полеміки дослідження того, як історики, критики та біографи осмислювали численні переплетені традиції наукової фантастики. У рецензіях та есеях, зібраних у цій книжці, Пол Кінкейд аналізує мінливі історії, які розповідають про НФ, ставить питання про те, наскільки різні теоретичні підходи є корисними (або ні) для читачів, і показує, чому зрештою справжнє значення має кожна окрема перспектива — кожен окремий твір.

^{Eugen Bacon "Spec Fic and the Politics of Identity: Finding the Self in Other"}

Спекулятивна поезія темношкірих авторів теж працює саме так. Це текст — гнучкий і безпосередній. Це безпечний простір для дослідження афроцентричного письма, вкоріненого в історії, пісні, танці й ритмі, що природно випливають із моєї внутрішньої сутності. Це текст, у якому багато болю — справжнього страждання — і багато зцілення: прийняття себе, усвідомлення того, що чорнота є красою, попри все, що можуть нав’язувати работоргівля, колоніалізм, расизм і соціальна несправедливість.

^{Anita Moskát "Liecraft", translated from Hungarian by Austin Wagner}

У своєму оповіданні «Брехнярство» авторка показує світ, у якому особливо вправні брехуни здатні своїми вигадками стримувати занепад світу. Більше того — за допомогою брехні вони можуть створювати нові споруди й цілі місця. Натомість правда руйнує світ.

Ілюстрації до творів Аллена Страуда

^{Emily Inkpen "The Dex Legacy", season 3.}