Браво, пані Автор!))) Брати Стругацькі, були б вони ще живі, ПИШАЛИСЯ Б Вами))) (без сарказму)

Навіть подружжя Дяченків так от не написало б як Ви!!! Без дурнів!!!)))

Багато питань, які Аркадій з Борисом Натановичі ставили у 20-му сторіччі, ставите у 21-му ВИ!!! Що краще: ЗНАННЯ чи НЕЗНАННЯ? Як боротися з ворогом, який робить усе швидше й краще за тебе? Який спосіб кращий у боротьбі з небажанням читати пацифістський (той, якого притримуються Марк із Маврою) чи радикальний (себто насильницький, якого притримується Руда)?

КУДОС Вам превеликий!!!

УСПІХІВ Вам, Як у творчості, так і у житті в цілому, пані Автор)))

І ВЕЛИКИЙ Вам превеликий КУДОС!!!

ДУЖЕ красиве оповідання... У Ваших Зензі душа справжньої людини... ПРочитавши це оповідання, я згадав про короткометражку свого знайомого, яку я дивився ще ДО війни...

Посилання у описі:

https://www.youtube.com/watch?v=0kRlgEl2wf8

https://www.youtube.com/watch?v=zeU68vY_yDE

"Крук та Чорний Метелик. Відгук темних сновидінь" - вийшло на початку 2021

У Наталки Довгопол, наприклад, інша історія: в неї фізично книжка вийшла у 2021 році, але у вихідних стоїть 2022, тому вона з'явиться у списку настуного року.

Про мене забули :( "Крук та Чорний Метелик. Відгук темних сновидінь" - вийшло на початку 2021

Щодо річок я не був би таким категоричним. В природі є приклади, як річок з розгалуженою дельтою, так і зі значним числом витоків. Єдине, що не варто поєднувати річками моря. А якщо дуже хочеться, то варто хоча б вставляти озера між такими рукавами.

Круто, що замахнулись на таке епічне дійство. Молодці!

1) Хоббіт - Гоббіт. Ще один привід для сварки. Нехай чубляться філологи та філологині ))

2) Руйнування атмосфери популярними американськими хітами. Згоден, але якими хітами потрібно замінити? Українськими? Так, патріотично, але ефект буде такий же. Хто буде писати музику та пісні для дитячої вистави? Для "зірок" пишуть лай...., а на халяву написати десяток тематичних пісень - це рівень мюзиклу і композитор повинен бути певного рівня. Але згоден, можна було взяти кельтську, європейську середньовічну музику і написати текст, згідно сценам.

3) Чому вистава має більше спільного зі сценарієм трилогії Джексона, навіть повторює деякі її сцени? Тому що в Джексона вони цікавіші та жвавіші. Хай простить метр Толкін та фанатське середовище ????.

Важливо, що початок покладено. А для розвитку потрібна підтримка ініціативи, в першу чергу дітей (п'ятдесят чотири дитини!!!). Подяка постановнику та меценатам - костюми, освітлення, декорації - навіть на мінімалках це та ще копійчина.

Гарний огляд! Фентезі нарешті виходить за рамки спільнот.

Подивився тут вчора як Влад Сторітелер розказував про це оповідання і просто лишу коментар, що Голова хитруна не настільки слабка, як можна подумати.

Так, шпигунський бойовичок, але герой ну точно не Марті Сью, а логічно прокачався з ноунейма до апецагента, чому і цікаво було за ним слідкувати. Що він амбідекстер, а на базі два кода треба вводити, то це ж мабуть для безпеки. Тільки тоді логічно пульти дальше одинивід одного поставити Мотоцикл спецагент не просто десь провтикав, а покинув перед парканом. А Сіаня, як я зрозумів, герой просто вибісив ризикованими трюками, от він і хоче в фіналі Ксана тримати в кабінеті. І ще, в творі ніхто не вмер, ті археологи ж вижили, про це в двох місцях написано.

Про недоліки вже нкписали.

Коротше, в оповідання є прихильники, не партесь. Чекаю на Аркуші режисеську версію

Привіт!

Дякую, що нагадали Я глянув свою стару сторінку на ГАК, але там майже все вже давно видалено... У мене залишилося ще кілька примірників мого першого роману "П'ятий парк". Можете написати ваші контактні дані на maksym.gakh@gmail.com і я перешлю вам його Новою поштою.

Ще є така збірка оповідань (вже не маю зайвих примірників):

https://publisher.in.ua/tovar/progulyuyuchys-pusteleyu/

Тут немає «монологу, як діалогу». Він говорить з комп’ютером.

Вітання переможцям! Була цілковито певна, що "Книга мертвих" і "Танець на порозі" будуть в трійці призерів, а от "Довкруж пальця" став для мене чорною конячкою Цікаво, що з перших же абзаців була переконана, що "Танець на порозі" - це текст Іри Пасько, хоча й читала до того всього кілька її оповідань. Чудова робота, Іро, я досі під великим враженням!

Щось так зацейтнотило, що й нема коли привітати...

Власне, вітаю Максима з перемогою, Ірину з бронзою. Дякую читачам за критику і високі бали Норіну І, звичайно ж, організаторам - ви неймовірні. Завжди приємно повернутися у Альма-Матер. Дякую учасникам - ваші оповідання неймовірні, ви всі - чудові

Перепрошую, що без коментарів - надто кінець року відбирає багато часу

Дякую "Зоряній Фортеці" за досвід.

Дякую тим, кому мої оповідання зрезонували хоча би трішки.

Розумію, що не дотягла до бажаного рівня, такого, як хотілося би самій, проте отримала задоволення від читання оповідань інших.

Зичу всім успіхів!

Зустрінемося на стримі, якщо Влад запрошує, триматимемо оборону наших діток, раптом що

Бо я щасливий, що просто пишу (нехай часто невдало і незграбно) і кайфую від процесу. І вилийте ви на мене хоч тонну какавельок - я все одно буду писати. grin))

Краще і не скажеш

Успіхів вам!

https://arkush.net/user/959. Кидаю посилання на акаунт на ркуші, кому цікаво, підписуйтесь. Там поки що порожньо, але це не на довго)

Приходьте до мене на Ютуб 29.12 о 20:00, поговоримо про деякі оповідання й просто поспілкуємось, я сьогодні анонс зроблю.

Прикольно, майже співпало. Оповідання "Нагору" хотілося б бачити вище (каламбур!), а так все гарненько вийшло, вітаю переможців-призерів!

Приходьте до мене на Ютуб 29.12 о 20:00, поговоримо про деякі оповідання й просто поспілкуємось, я сьогодні анонс зроблю.

можливість дати своєму заробоченому натхненню копняка

так, тільки я спочатку прочитав "збоченому натхненню" замість "заробоченому"?

Цікава картина вимальовується, коли порівняти лідерів першого туру і остаточний склад переможців.

Вітаю з перемогою.

Обіцяли посилання на ресурс з Вашими роботами ;)

А тепер можна видихнути та спокійно написати все, що думаю.

Цей твір - це крик душі. Я довгий час проживав у Києві, і на мене постійно тиснула російськомовна атмосфера. Я ж завжди був собою і говорив українською. Часто, спілкуючись із киянами чи представниками інших міст-мільйонників я звернув увагу на те, що мушу завжди доводити цим людям свою... повноцінність (неоселюченість, освіченість). Потрібно зазначити, що прямих образ щодо україномовності за всі майже десять років було всього лише кілька. Однак скільки було сміху щодо неповноцінності української мови та самої української ідеї! І часто саме непрямих, а витончених, прихованих, інтелектуальних. Зціпивши зуби я терпів, бо боявся конфліктувати, псувати собі або комусь вечір, а то і стосунки зі своїми колегами та знайомими. Тим більше, я ловив себе на думці, що сам почуваю себе, ніби не маю права перечити і захищати українське в Україні, бо ... я не киянин чи представник російськомовного міста мільйонника, а народився у малому місті, в якому (о, страшно подумати!) навіть не було МакДональдса! Неповноцінний, недосконалий. Просто "приїжджий", "панаєхавший". А вони? Хто вони, ті люди, еліта Троєщини чи Салтавки? Правильні. Досконалі. І хоча я потім переконався, що серед тих "досконалих" насправді багато таких же як я! Просто вони перейшли на інший бік та уподобилися "досконалим". "Патамушто лєгчє, прощє, і тєбя всє паймут". І на жаль досі в столиці діє правило: з українського насміхатись можна, а з російського - ні. Бо останнє - повноцінне. Серйозне. Досконале. Російською проходять переговори бізнесменів та політиків. А українське - "чьота навязанноє, і нєпанятна зачєм". Відхилення від норм російської мови (гакання, кадакання) допускається, а якщо відмінності проскакують в україномовного, то це відразу свідчить про те, що "нєт нічєво, і бить нєможет". Одного разу, у 2010 я підслухав розмову кримчан, гостей Києва, які в кафе на Петрівці відверто знущались з української мови, і сміялись, наприклад, з того, що часто україномовні кажуть "зара" замість "зараз",

"шо", а не "що". Пройши роки. Я вивчив кілька іноземних мов, відвідав третину світу, почув, як спілкуються носії англійської, іспанської, німецької та російської. І у тих країнах мовці дозволяли собі багато відхилень від літературного варіанту. А діалекти там процвітають! Їм можна. Нам - ні. Заборонено. Від такої несправедливості мене розривало зсередини.

Саме тому у своєму оповіданні я вирішив довести все до все абсурду: допустив повну перемогу Росії, остаточне оросійщення та обидління населення України. І це населення стало "досконалим". Я свідомо використовую зневажлеве позначення російьскої мови в діалогах (просто транслітеруючи її). До речі, всі відхилення від норм літературної російської мови взяті з реальних розмов! Так дійсно розмовляють!

Мій твір не має на меті посилити розбрат серед українців, а лиш відновити справедливість. Таку ж справедливість, як рівноправ'я рас та релігій. Тут якраз не про вороже ставлення, а про взаємоповагу. Бо скільки в мене російськомовних друзів! (До речі, вони б не ображались з моїх слів, бо знають мої мотиви та думки). І я ніколи не дозволяв собі знущатись із російської мови!!! Навіть, коли почалась війна! Рівень такої толерантності годі й уявити. Якщо мужчина у діловому костюмі на барі в кафе в центрі Києва має право бити келихом пива по стійці і казати, що "дасталі с етай мовай" і ображати все українське, то чому я не маю такого права? Але я ж не буду опускатися до такого рівня, правда? Треба робити це виваженіше. І мовчати теж не можу, бо накипіло.

Потрібно визнати, що ситуація змінюється. В Києві, наприклад, чується уже значно більше української мови, ніж сім-десять років тому. І це не означає, що "панаєхала" більше західняків чи сільських жителів. Просто люди перестають ховатись і стають самі собою! А може, все більше українців починає розуміти, що... рабів до раю не пускають?

Вдячний всім, хто прочитав і критикував. Вірю, що мудрість переможе!

Цікава картина вимальовується, коли порівняти лідерів першого туру і остаточний склад переможців.

Вітаю переможців!

І дякую організаторам конкурсу та авторці теми за можливість дати своєму заробоченому натхненню копняка і щось, нарешті, написати.

Вітаю переможців!

Вітання переможцям!

Дуже радий, що змагався з сильними конкурентами! "Не перемога, а участь" - одне з моїх кредо. Повернутись до фантастики після восьмимісячного неписання, та ще і потрапити у фінал - це для мене неабияке досягнення. Вдячний Олегу та Альоні та всім учасникам!

Звертаюсь до всіх, хто не переміг або не потрапив у фінал. Не розчаровуйтесь! Загальні результати визначає буквально думка кількох людей. Подумайте про те, що комусь ваше оповідання все-таки сподобалось. Якщо у душі вам хочеться писати і є що сказати - робіть це! Іноді проект не вдається і навіть провальний. Буває. Прийміть це, розвивайтесь та ідіть крізь терни, як це роблю я. Бо я щасливий, що просто пишу (нехай часто невдало і незграбно) і кайфую від процесу. І вилийте ви на мене хоч тонну какавельок - я все одно буду писати. ))

Працюймо! Ростімо! Пишімо!

Все буде фантастично!

Мої щирі вітання переможцям!

Тим, хто не переміг, але приймав участь у конкурсі, хочу сказати, що ви — неймовірні!Через шалену конкрецію ви не зайняли перших місць, але написали чудові твори, які назавжди залишаться у вашій творчій скарбниці, змогли отримати відгуки на них від інших учасників, вписали своє ім'я у історію Зоряної Фортеці, а може й української літератури ;)

Особлива подяка організаторам конкурсу — ви великі молодці і робите дуже важливу справу.

Дякую всім, хто читав та коментував мої оповідання. Ваша думка дуже важлива для мене.

Мої оповідання та мене можна знайти на Аркуші https://arkush.net/user/762

Вітаю переможців! Два з трьох оповідань угадано таки

Трійка така (не за моїми вподобаннями, просто спроба вгадати): Книга мертвих, Довкруж пальця, Нагору.
ПС. Коми усі на місці? smile

Я теж, до речі, віщую перемогу "Книзі мертвих". А далі просто не знаю

P.S. Коми всі!

У фейсбуці у групі Зоряна Фортеця можна загадати трійку переможців. Той хто вгадає може отримати приз. Гайда туди!

А спроба лише одна?)

Влад звернув на них увагу та згадав у своєму відеоcool mad.

Хай не забуде своє згадати й пропісочити, інакше незалік)