Повернутися на сторінку

Коментарів: 40

  1. Від диму під водою вирішив перейти до диму без вогню.

    Перехід порадував. Справді гарне оповідання. Закінчення - взагалі клас, мені такі подобаються.

    До оформлення теж присікатися не вдалося. Хотілося б побачити твір у фіналі і навіть серед призерів.

    Успіху на конкурсі!

  2. 2014-10-08 в 21:37:46 | Василь

    Твір вартий уваги. Читати було приємно. В плані сюжету - нагадує похід Скайвокера в печеру на Дагобах. Навіть надто нагадує.

  3. Дуже вправно написано! Сильне оповідання! Читала з превеликим задоволенням.

    Особлива вдячність за оріїв - загублена історія. Знаю, що автор підійшов до змальовування образів на свій смак, але місцями виникало відчуття, що Яромир - то такий собі ніндзя, що мандрує спільно з Конфуцієм.smile

    Про те, що буде змагання з собою, чомусь здогадалась. Може, тому, що це - популярний прийом випробування там, де присутній Учитель...

    А загалом - колоритно і фентезійно.

    Успіху на конкурсі!

  4. 2014-10-15 в 21:31:11 | Син лейтенанта Шмідта

    Вітаю, авторе! У цій групі ваше оповідання виглядає на порядок сильнішим за інші. Принаймні, серед тих, що вже прочитав. Цікаво. Легко читається. У фінал! Успіхів!

  5. Дяка всім ща коментарі! Автор сподівається, що ви не вбили марно час, читаючи цю писанину. А також запевняє, що свідомо не вкладав у текст тих асоціацій, які мимоволі виникли й були озвучені.

  6. Нарешті написали страшилку, від якої мені насправді стало страшно. smile Я не зрозуміла, де відбувається дія, зрештою, це й не принципово. Однак гробниця з мумією викликала асоціації з Єгиптом, а в мене все давньоєгипетське чомусь викликає страх.

    А розв'язка сподобалась саме тим, що ні прокляття померлих, ні іншопланетяни не були причетні до описуваних подій - інакше було б банально до жаху. Що винним був нещасний випадок, а артефакт виявився навіть дуже корисною при вмілому користуванні штукенцією. Я б в те дзеркало подивилась. smile

    Безперечно, це найкраще оповідання в групі.

  7. Гарне оповідання, атмосферне. Із недоліків - передбачуваність, уже на початку очевидно, що там відзеркалення страхів чи щось таке.

    Мені трішки не сподобався надто різкиі перехід між частинами. І передмові приділено забагато уваги, на жаль за рахунок опису оріїв - вони цікавіші.

    Основна претензія - кліше на кліше.

    Грабіжники могил випускають Древнє Зло, герої спеціального ордену його заганяють назад, головним ворогом виявляється - ти сам. Ну і герої: Злі Грабіжники, такі противні, фе, Неофіт, Мудрий Вчитель. Трохи пригод, трохи екшену, трохи моралі, Учитель виявляється неідеальним.

    От такі лекала - і по них писати і писати... Що автор і зробив досить майстерно. Тому за все плюси, за кліше та неоригінальність - мінуси.

  8. Спасибі, L.L.! Налякати не хотів, чесно (ну, майже :coolsmilesmile Дія відбувається не в Єгипті, це вигадані гори, але, скажімо, інки ховали своїх померлих саме в горах, і також муміфікували. Щодо дзеркала, то тут ви сміливіші від мене - я б також туди дивитися не ризикнув - завжди є ризик дістати по пиці, байдуже від кого smile.

    Дякую, Chernidar! Крити мені, в принципі, нема чим. Ну, хіба тим, що все фентезі - суцільне величезне кліше smile. Але Сапковський чи Мартін, з іншого боку, доводять, що не завжди. Так що спробую вдосконалюватися в цьому плані.

  9. Цікаво, дуже добре написано, читається легко і приємно.

    Якщо кліше добре продумано і гарно описано, то мені байдуже що це кліше.

    Бажаю успіху!

    Шкруп "хворобливо щулився" та мав "хворобливу цікавість" чи не надмірно хворобливим він був? grin (ну, це риторичне...)

  10. Дякую, Ліандро!

    Авжеж, Шкруп не відзначався міцним здоров'ям, тому й погано скінчив grin. Та, мабуть, маєте рацію, з хворобливістю перебір. Треба замінити цікавість на нездорову cheese.

  11. Якою мовою написане це оповідання? Ви вголос пробували його читати?

    А потім ще дивуємося звідки беруться "скринька перепихунців" і "цюцюрковий злодій"...

    До того ж графомань рідкісна. Половину епітетів можна (і треба!) до біса викинути і сенсу не поменшає. Прислівники так взагалі потрібно викорчувати всі.

    Про сюжет навіть не говорю. Суцільна філософія для бідних і епос на рівні пацанських пабліків.

    Вибачте.

  12. До того ж графомань рідкісна.

    Ця заява потребує серйозного обгрунтування.

    Половину епітетів можна (і треба!) до біса викинути і сенсу не поменшає. Прислівники так взагалі потрібно викорчувати всі.

    Тоді текст перестане бути художнім.

    Суцільна філософія для бідних

    Не зрозуміла, чому саме для бідних?

    епос на рівні пацанських пабліків.

    Ну це вже відвертий наклеп.

    PS. Дехто вже переможцем себе відчув, чи що?..smile

  13. Текст, художній чи публіцистичний, має на меті передачу інформації. Поки він несе інформацію кожним словом, він працює. Якщо слово можна викинути без втрати сенсу - це текст заради тексту, або ж графоманія, текстуальна мастурбація, сурогат.

    "Філософія для бідних" - сталий вираз для означення потоку банальностей, котрі подаються, як філософські роздуми, або глибока мораль. E.g. Коельо.

    Змагальна складова не надто важлива для мене (банальність?), мене просто вразила надмірна похвала, що як і несправедлива гана може не найкращим чином відобразитися на творчій особистості і спрямувати її розвиток у невірне русло.

    На цьому дискусію з мого боку будемо вважати закінченою. На вичерпність, а тим більше на об'єктивність не претендую. Jedem das Seine.

  14. Помилочка вже у першому ж реченні. Художній текст, окрім передачі інформації, має ще мету принести якесь естетичне задоволення читачу. Можу порадити перечитати шкільний параграф про п'ять стилів мовлення - там чудово пояснена різниця між художнім та публіцистичним текстом. На жаль, багато критиків забули цей корисний матеріал зі шкільної програми.

  15. На цьому дискусію з мого боку будемо вважати закінченою.

    Ну нічого, може інші бажаючі знайдуться. grin

  16. Якою мовою написане це оповідання?

    Українською. Ну, є така мова, коли що smile.

    Але, заспокойтеся, змагальна складова мене цікавить ще менше, до того ж я не є й ніколи не буду вашим конкурентом у літературі. За схвальні відгуки треба б шпетити нерозбірливих у Високій літературі читачів, а не автора.

    До того ж графомань рідкісна.

    За це особливий респект smile. Рідкісність припускає наявність оригінальності. Хоч у чомусь. Так що розвиватися ще є куди.

    Вибачайте, що гвалтували цією графоманською хохою своє почуття прекрасного.

  17. За схвальні відгуки треба б шпетити нерозбірливих у Високій літературі читачів, а не автора.

    Не треба мене шпетити, у мене все добре зі сприйняттям літературних творів. А більш, ніж 20-річний досвід читання книг, в т.ч. фантастичних, підказує, що смаком я теж не обділена!

    Хоча, можливо, я завищую собі ціну, тому із задоволенням довідаюсь справжнє ім"я Ала, щоб, нарешті, почитати його твори і відчути різницю між графоманією і неграфоманією.

    Sapienti sat...

  18. До того ж графомань рідкісна.

    Цікаво буде побачити конкурсний тест автора відгуку. І порівняти.

    А я, виявляється, пошановувач графомані. Що ж, хай буде. А якщо подобається? Як упали наші смаки...

  19. Антипіар - теж піар. Хоч і анти. smile

    мене більше цікавить, що таке "хоха"

  20. Цікаво буде побачити конкурсний тест автора відгуку

    Спєрва добєйся? Мимо. В даний момент ми тут виступаємо як критики. Сумніваюся, що дегустаторів вина примушують хвалитися власною винокурнею.

    Я теж, що логічно, не чарівник, а тільки вчуся. Інакше б мене тут не було.

    Тепер щодо суті. Мова навіть не йде про те, що конкретно це оповідання - погане, хоча це, загалом, теж. Мова йде про тренд, яким рухаються доста талановиті автори, в тому числі автор цього оповідання. Замість руху в бік літературності в сенсі сюжету, героїв і піднятих проблем, йде падіння в самолюбування, в наповнення тексту "красивостями" і "автентичністю".

    Раз ми почали мірятися прочитаним, давайте спробуємо знайти автора, який пише подібним чином. НФ відкидаємо відразу, там текст "публіцистичний", як ви його називаєте. Фентезі? Мартін пише просто, Желязни пише ще простіше. Аберкромбі взагалі схожий на Чейза і компанію. Толкін, при всій його "квітчастості" і розлогості, пише просто і ясно, без нагромадження тексту. Сюжет понад усе.

    Урсула? Вже ближче, але все одно навряд. І то, там більше схильність до Великих Істин Виражених Великими Літерами. Близько до Урсули Ряполова пише, якщо що.

    Давайте підемо в інший бік. Як пишуть поети? Жаданова проза теж не дуже проста. Але він пише українською, без перегинів. Добре, хай він з Харкова. Візьмемо Андруховича. Час від часу в його текстах проскакує щось на кшталт "перверзії" і "кобіти", але не через раз же ж!

    Словом, якщо я випадково образив разом з автором ще й усіх коментаторів, вибачайте. В такому випадку треба вводити щось на кшталт азимутівських "сердечок" і такі твори виключно хвалити. Зона комфорту понад усе.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)