В поляків є така приказка - "Вольно Томку - в своїм домку" або наша "Як запрягаю - так і їду".
Класні приказки. Напевно, Відьм та Відьмаків не стосується. Як автор хоче - так і пише.
Автор має свій стиль і це прикольно. Я сі тащу, коли люди не розуміють таких речей, як гротеск, а туди ж - повчати інших.
"Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на примхливому поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного." (Енц.)
Невже то криза так впливає на голови, що люди перестають дивитися на світ з гумором?
А помилки. Звичайно є. Був би конкурс книг, то за помилки можна було сміливо бити, а так...тільки доброзичливе ставлення, яке піде тільки на користь авторові. Очевидно починаючому!
Пригадуєте, що сказав Вольтер: " Всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя."
Оповідання мені сподобалося. Нареготалася. Дякую, Авторе!
А щодо помилок - це легко виправляється професійним редагуванням.
А за что бороться в шкелетном обществе? За более сухую могилку? За "самку" с изящными изгибами рёбер? За золотой зуб у конкурента? Что-то я не заметил, чтобы шкелетики строили государство в этом рассказе
Вірно підмітили, пані Мирославо, - це гротеск й іронія, а у них можливі й "несусвітня лайка" й "пишний скелет панночки. Але якщо при цьому ви, пані чи панно ( а можливо то зашифрований пан і таке буває!) Відьмочко, гротескно ридаєте під столом - аж млісно на серці.
Про людські пристрасті, боротьбу, неспокій так само кажуть, що вони вирують, нуртують.
Наприклад:
"Все в душі нуртує — клекоче гнівом, непідробним, лютим і непримиренним” (укр. письм. Василь Большак).
городами = таки так, мені соромно, містами;
Й, нарешті, - "через декілька миттєвостей" - так не кажуть.
Кажуть!!!!
Франц Кафка "Перевтілення":
"Вони щезають на кожному поверсі на певному повороті і з'являючись через декілька миттєвостей знову. Чим далі йшли вони вниз, тим менше цікавили родину Замзи..."
На колір і смак - товариш не всяк. Це в додаток до приказки пані Мирослави.
Вірно підмітили, пані Мирославо, - це гротеск й іронія, а у них можливі й "несусвітня лайка" й "пишний скелет панночки. Але якщо при цьому ви, пані чи панно ( а можливо то зашифрований пан і таке буває!) Відьмочко, гротескно ридаєте під столом - аж млісно на серці.
Про людські пристрасті, боротьбу, неспокій так само кажуть, що вони вирують, нуртують.
Наприклад:
"Все в душі нуртує — клекоче гнівом, непідробним, лютим і непримиренним” (укр. письм. Василь Большак).
городами = таки так, мені соромно, містами;
Й, нарешті, - "через декілька миттєвостей" - так не кажуть.
Кажуть!!!!
Франц Кафка "Перевтілення":
"Вони щезають на кожному поверсі на певному повороті і з'являючись через декілька миттєвостей знову. Чим далі йшли вони вниз, тим менше цікавили родину Замзи..."
На колір і смак - товариш не всяк. Це в додаток до приказки пані Мирослави.
В жодному разі, шановний рецензенте, в "бійку" не полізу, бо знаю, що не досконалий.
Коли б то можна було свої ляпи редагувати в режимі реального часу - було б чудово. А так уважно читаю й виправляю. Вчитися ж ніколи не пізно. Чи не так?
Вже те, що ви прочитали, чи то пак "здолали" це оповідання - приємно для мене, до того ж уважно й прискіпливо.
На мій погляд русизми «це не є гарно», але давайте не забувати, що вся наша ненька Україна один русизм :(. І щоб це виправити треба десятиріччя, а може й сторіччя. Думаю, шановні колеги забагато уваги приділяють цьому питанню. В оповіданні це можна виправити швидко і безболісно.
Інші зауваження, на мій погляд, носять суб'єктивний характер: може так, а може ні…., треба пару зайвих знаків оклику, чи ні….
Мене цікавить інше – так буде у нас Світанок ? Треба писати продовження .
Світанок, пане Олеже, - це більш філософська дилема. Він мусить настати в душі кожного з нас. Під світанком маєте на увазі кризу, чи не так? Так, таки так.
" А что означает эта ваша "разруха"? ( мається на увазі наша ж таки шкідлива криза )Старуха с клюкой? Ведьма, которая вышибла все стёкла, потушила все лампы? Да её вовсе не существует, доктор. Что вы подразумеваете под этим словом, а? А это вот что: когда я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной у меня начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. ( М.Булгаков "Собачье сердце")
І ось чи настане світанок - цілком залежить від усіх нас
А щодо продовження оповідання - швидше так, чим ні
Шановний автор, а мені б було цікаво, якщо б усі наші політики попали в ваше оповідання. От де ми б дізналися їх суть . Але розумію, це нетактовно. Що ж, почекаємо . А Ви вигадуйте щось нове…. Чекаю продовження !
Перепрошую, пане John Smith, я вже вам писав, що не вважаю критику збиткуванням.
Навпаки, доброзичлива критика - завжди на користь. Хоча цей закид, очевидно, не в мій бік чи таки в мій??? Бо є автор твору і є автори відгуків. То я щось вже зовсім заплутався
1. Шановний John Smith, мабуть автору треба дякувати Вам за те, що ви в його оповіданні знайшли тільки один русизм, а не два, і не три.
2. Мені цікаво, звідкіля Ви взяли, що автор – нещасний ? Може він і молодий. Я не знаю. Але чому нещасний? От так рубати словами – ганьба :(.
3. До речі, звідкіля Ви знаєте про русизми, якщо, судячи з вашого ім’я Ви – англосакс? Чи вже в Штатах, Канаді, та Австралії більш розуміють українську мову?
4. Є літературна українська мова. Вона написана у підручниках і словниках. Але давайте враховувати на те, що перетікаючи із Заходу на Схід мова міняється. Мова Закарпаття відрізняється від мови Львова. А мова Хмельниччини від Одеси. Тому, вважаю, все повинно бути у рамках літературної української мови. А виправляти це – технічна робота. Гадаю, що про це і не варто говорити. До речі, російська мова теж українська . Ми просто подарували її нашим братам слов’янам. Ми ж добрі .
Пане автора, це не ви, це мені в іншій гілці закинули, що опускаю тексти із заздрощів. Я негайно признався, що так і є, аякже.
Пане Олегу, ви трохи неуважні. Про один русизм - то цитата з нашої розмови з автором, то не про текст. Що ж стосується технічної роботи, то, гадаю, авторам вона таки потрібна. Мені, наприклад, потрібна, я дякую, коли мені на помилки вказують. Якщо комусь не потрібна, то ніхто ж не змушує автора виправляти помилки, та й взагалі читати відгуки, правда?
З приводу літературної мови - це точно. Вона є. Й нема потреба засмічувати її суржиком, хай навіть під маркою "живою розмовної мови".
1. Шановний John Smith, я розумію, що про один русизм – це жарт. Але на виправлення не треба сторіччя . Треба п’ять хвилин. Тим більш, автор же писав, що згоден виправити, але не може відредагувати.
2. John не ображайтеся на мене. Звичайно, для тих, хто вказує на помилки - пошана. Більш того, це безкоштовна допомога . До речі, треба з автора пару гривень вкосити за безкоштовну допомогу .
3. Згоден з вами – суржик – це біда. Але, поїте на Схід України ї Південь і розкажіть селянам (я вже не кажу про жителів міст), що вони розмовляють не людською мовою . Гадаю, Вас там не зрозуміють.
4. Думаю, що треба нас – українців цінувати не за п’ять – десять «неправильних» слів, а за суть. Тим пач, Ви ж самі сказали, що це – молодий автор .
Коментарів: 23
Власне мені сподобалось.
Але текст потребує досить серйозної редакторської роботи. Забагато різних дібничок. Та й русизмів забагато.
Але все одно - написано добре.
Зауваження слушні, очевидячки замало все таки вичитувалося.
Дякую за відгук.
Автор
Зауваження слушні, очевидячки замало все таки вичитувалося.
Дякую за відгук.
Автор
Не, не согласен. Не такие уж люди и агрессивные, как нарисовано. Перегиб, ИМХО.
И это уже когда не за что бороться.
Сатира? Разве что. Но как-то очень затянута
1. Агрессивные – агрессивные
! А нарисовано слишком мягко. Видать автору не хотелось использовать нецензурную брань. Недогиб 
.
2. Уважаемый Neytrino, мы не знаем, кто и за что борется потом
.
3. С затянутостью, где-то согласен. Но это лечится за пять минут.
Шановний авторе, чи не чули Ви про важливість назви твору?
Прочитавши цю довгу, з орфографічними та стилістичними помилками фразу, втрачаєш бажання читати далі.
Але тим не менш, осилила.
Конкретні зауваження:
"байдуже дивилися на оточуючих якраз тим таки місцем..." - ну, Ви розумієте про яке місце усі одразу подумають.
"несусвітня лайка" - це як?
"відбірні мати, які посипалися" - вони там що, гімнастичними матами один одного закидали?
"нутруючі пристрасті" - Круто! пристрасті нутрощів! найбільш схоже на харчове отруєння
- насправді, пристрасті вирують
"городами" - містами
"пишний скелет панночки" - під столом... плачу... пишна панночка, розумію, буває, але скелети напевне на ожиріння не страждають.
"через декілька миттєвостей" - так не кажуть.
В поляків є така приказка - "Вольно Томку - в своїм домку" або наша "Як запрягаю - так і їду".
Класні приказки. Напевно, Відьм та Відьмаків не стосується. Як автор хоче - так і пише.
Автор має свій стиль і це прикольно. Я сі тащу, коли люди не розуміють таких речей, як гротеск, а туди ж - повчати інших.
"Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на примхливому поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного." (Енц.)
Невже то криза так впливає на голови, що люди перестають дивитися на світ з гумором?
А помилки. Звичайно є. Був би конкурс книг, то за помилки можна було сміливо бити, а так...тільки доброзичливе ставлення, яке піде тільки на користь авторові. Очевидно починаючому!
Пригадуєте, що сказав Вольтер: " Всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя."
Оповідання мені сподобалося. Нареготалася. Дякую, Авторе!
А щодо помилок - це легко виправляється професійним редагуванням.
З повагою, Мирослава
2 Олег
А за что бороться в шкелетном обществе? За более сухую могилку? За "самку" с изящными изгибами рёбер? За золотой зуб у конкурента? Что-то я не заметил, чтобы шкелетики строили государство в этом рассказе
Спасибі за відгуки - особливо за критику!
Вірно підмітили, пані Мирославо, - це гротеск й іронія, а у них можливі й "несусвітня лайка" й "пишний скелет панночки. Але якщо при цьому ви, пані чи панно ( а можливо то зашифрований пан і таке буває!) Відьмочко, гротескно ридаєте під столом - аж млісно на серці.
Що ж:
"відбірні мати" = звичайно, перепрошую, лайка;
"нутруючі пристрасті" = перепрошую, нуртуючі - одруківка;
Кажете, що пристрасті не бувають нуртуючими???
Про людські пристрасті, боротьбу, неспокій так само кажуть, що вони вирують, нуртують.
Наприклад:
"Все в душі нуртує — клекоче гнівом, непідробним, лютим і непримиренним” (укр. письм. Василь Большак).
городами = таки так, мені соромно, містами;
Й, нарешті, - "через декілька миттєвостей" - так не кажуть.
Кажуть!!!!
Франц Кафка "Перевтілення":
"Вони щезають на кожному поверсі на певному повороті і з'являючись через декілька миттєвостей знову. Чим далі йшли вони вниз, тим менше цікавили родину Замзи..."
На колір і смак - товариш не всяк. Це в додаток до приказки пані Мирослави.
Ще раз спасибі всім за увагу!
Автор
Спасибі за відгуки - особливо за критику!
Вірно підмітили, пані Мирославо, - це гротеск й іронія, а у них можливі й "несусвітня лайка" й "пишний скелет панночки. Але якщо при цьому ви, пані чи панно ( а можливо то зашифрований пан і таке буває!) Відьмочко, гротескно ридаєте під столом - аж млісно на серці.
Що ж:
"відбірні мати" = звичайно, перепрошую, лайка;
"нутруючі пристрасті" = перепрошую, нуртуючі - одруківка;
Кажете, що пристрасті не бувають нуртуючими???
Про людські пристрасті, боротьбу, неспокій так само кажуть, що вони вирують, нуртують.
Наприклад:
"Все в душі нуртує — клекоче гнівом, непідробним, лютим і непримиренним” (укр. письм. Василь Большак).
городами = таки так, мені соромно, містами;
Й, нарешті, - "через декілька миттєвостей" - так не кажуть.
Кажуть!!!!
Франц Кафка "Перевтілення":
"Вони щезають на кожному поверсі на певному повороті і з'являючись через декілька миттєвостей знову. Чим далі йшли вони вниз, тим менше цікавили родину Замзи..."
На колір і смак - товариш не всяк. Це в додаток до приказки пані Мирослави.
Ще раз спасибі всім за увагу!
Уважаемый Neytrino, зачем скелетам государство? Им бы свои проблемы решить
. А нам задуматься, что мы будем говорить на их месте 
.
С Улыбкой, Олег.
Якщо коротко - то +1 до пана Торенка. Й ++++1 до Відьмочки, а видавати ляпи та русизми за авторський стиль - то велике фе.
Нуртуючі - не набагато краще за нутруючі. Один чорт звучить чужорідно.
До вже наведених прикладів додам також скулу, печально,з'яву (яка ще й одразу після запримітили)...
Втім, це речення заслуговує на особливу увагу. З'явилося не що-небудь, а поважний вік - принаймні так читається.
І про кілок лопатою - теж цікаво побудоване.
Кількість окличних знаків після колотнечі неприпустимо мала, треба поставити десятки зо два. Приблизно так: !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Сподіваюсь, ви не полізете в словники по русизми, як це вже зробили кілька авторів, а виправите ляпи. Повірте, оповідання від цього виграє.
В жодному разі, шановний рецензенте, в "бійку" не полізу, бо знаю, що не досконалий.
Коли б то можна було свої ляпи редагувати в режимі реального часу - було б чудово. А так уважно читаю й виправляю. Вчитися ж ніколи не пізно. Чи не так?
Вже те, що ви прочитали, чи то пак "здолали" це оповідання - приємно для мене, до того ж уважно й прискіпливо.
Спасибі, пане John Smith!
З повагою за щирість. Автор
На мій погляд русизми «це не є гарно», але давайте не забувати, що вся наша ненька Україна один русизм :(. І щоб це виправити треба десятиріччя, а може й сторіччя. Думаю, шановні колеги забагато уваги приділяють цьому питанню. В оповіданні це можна виправити швидко і безболісно.
Інші зауваження, на мій погляд, носять суб'єктивний характер: може так, а може ні…., треба пару зайвих знаків оклику, чи ні….
Мене цікавить інше – так буде у нас Світанок
? Треба писати продовження 
.
Світанок, пане Олеже, - це більш філософська дилема. Він мусить настати в душі кожного з нас. Під світанком маєте на увазі кризу, чи не так? Так, таки так.
" А что означает эта ваша "разруха"? ( мається на увазі наша ж таки шкідлива криза
)Старуха с клюкой? Ведьма, которая вышибла все стёкла, потушила все лампы? Да её вовсе не существует, доктор. Что вы подразумеваете под этим словом, а? А это вот что: когда я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной у меня начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. ( М.Булгаков "Собачье сердце")
І ось чи настане світанок - цілком залежить від усіх нас
А щодо продовження оповідання - швидше так, чим ні
Спасибі за розуміння,
Автор
Шановний автор, а мені б було цікаво, якщо б усі наші політики попали в ваше оповідання. От де ми б дізналися їх суть
. Але розумію, це нетактовно. Що ж, почекаємо 
. А Ви вигадуйте щось нове…. Чекаю продовження !
З посмішкою, Олег.
Боронь боже! Та мої скелетики в порівнянні з нашим бомондом політичним - ангели.
Якщо вже писати про українських політиків, то щонайменше слід змінити жанр - це ж суцільні жахи вкупі з трагікомедією...
Автор
>один русизм :(. І щоб це виправити треба десятиріччя, а може й сторіччя.
Саме для цього, шановний авторе, я й вказую на них, а зовсім не для того, щоб позбиткуватися над нещасними молодими талановитима авторами.
Перепрошую, пане John Smith, я вже вам писав, що не вважаю критику збиткуванням.
Навпаки, доброзичлива критика - завжди на користь. Хоча цей закид, очевидно, не в мій бік чи таки в мій??? Бо є автор твору і є автори відгуків. То я щось вже зовсім заплутався
З повагою, без образ - Автор
А мені тут починає подобатися…
.
1. Шановний John Smith, мабуть автору треба дякувати Вам за те, що ви в його оповіданні знайшли тільки один русизм, а не два, і не три.
2. Мені цікаво, звідкіля Ви взяли, що автор – нещасний
? Може він і молодий. Я не знаю. Але чому нещасний? От так рубати словами – ганьба :(.
3. До речі, звідкіля Ви знаєте про русизми, якщо, судячи з вашого ім’я Ви – англосакс? Чи вже в Штатах, Канаді, та Австралії більш розуміють українську мову?
4. Є літературна українська мова. Вона написана у підручниках і словниках. Але давайте враховувати на те, що перетікаючи із Заходу на Схід мова міняється. Мова Закарпаття відрізняється від мови Львова. А мова Хмельниччини від Одеси. Тому, вважаю, все повинно бути у рамках літературної української мови. А виправляти це – технічна робота. Гадаю, що про це і не варто говорити. До речі, російська мова теж українська
. Ми просто подарували її нашим братам слов’янам. Ми ж добрі 
.
5. Вже починає бути цікаво, як воно буде далі
?
З Повагою до John Smith, Олег.
Пане автора, це не ви, це мені в іншій гілці закинули, що опускаю тексти із заздрощів. Я негайно признався, що так і є, аякже.
Пане Олегу, ви трохи неуважні. Про один русизм - то цитата з нашої розмови з автором, то не про текст. Що ж стосується технічної роботи, то, гадаю, авторам вона таки потрібна. Мені, наприклад, потрібна, я дякую, коли мені на помилки вказують. Якщо комусь не потрібна, то ніхто ж не змушує автора виправляти помилки, та й взагалі читати відгуки, правда?
З приводу літературної мови - це точно. Вона є. Й нема потреба засмічувати її суржиком, хай навіть під маркою "живою розмовної мови".
1. Шановний John Smith, я розумію, що про один русизм – це жарт. Але на виправлення не треба сторіччя
. Треба п’ять хвилин. Тим більш, автор же писав, що згоден виправити, але не може відредагувати.
2. John не ображайтеся на мене. Звичайно, для тих, хто вказує на помилки - пошана. Більш того, це безкоштовна допомога
. До речі, треба з автора пару гривень вкосити за безкоштовну допомогу 
.
3. Згоден з вами – суржик – це біда. Але, поїте на Схід України ї Південь і розкажіть селянам (я вже не кажу про жителів міст), що вони розмовляють не людською мовою
. Гадаю, Вас там не зрозуміють.
4. Думаю, що треба нас – українців цінувати не за п’ять – десять «неправильних» слів, а за суть. Тим пач, Ви ж самі сказали, що це – молодий автор
.
5. Ще більш цікаво, що буде далі….
З повагою до автора і до John Smith(а), Олег.
Зараз перечитав, що сам написав, зрозумів, що сам вже суржиком почав говорити….
От така наша важка доля
.