Повернутися на сторінку

Коментарів: 16

  1. Його могутні руки ледь помітно посмикувались, очі втупились в численні монітори, вбираючи та транслюючи в мозок численні графіки,

    От, мабуть, і всі зауваження. Гарно, авторе. Звісно, тема "олюднення" роботів не нова, але подано красиво, романтично.

    Успіху!

  2. 2014-10-03 в 08:39:08 | Робот3991

    Спасибі, Доку! Дякую за заувагу, вичитував, вичитував - і в першому ж абзаці щось пропустив.

  3. Приємно, з легким відтінком смутку.

    Прочитала із задоволенням. У автора дуже яскраві образи і неквапливий ритм, якщо можна так сказати. Дякую!

  4. Покищо найкраще оповідання на конкурсі і одне з найкращих, що я читав за весь час перебування на Зоряній фортеці.

    Єдине, що не сподобалось - перші абзаци. Надто багато порівняннь (чи як це називається правильно): сигара корабля, мошкара безпілотників,троянди вибухів. Напевно, це питання смаку, але мені краще коли написано просто: корабель, безбілотники, вибухи.

    При цьому потім ви переходити до того стилю, який мені подобається, але в останньому абзаці повертаєтесь до першого (металевою шкаралупою).

    Але це деталі. Вцілому вітаю з чудовим, цілком професійним оповіданням.

  5. 2014-10-04 в 21:40:27 | Робот8318

    Спільнота роботів дякує за гарні відгуки.

    Шановний Інтер1 - початок та кінцівка покликані слугувати своєрідною рамкою, яка включає в себе тіло твору. В більшій формі цієї ж мети можна було б досягти дією, а не епітетами, проте в рамках оповідання це одне із можливих рішень.

    Шановна Ліандра, спільнота роботів розуміє ваш смуток: всі люди загинули. Проте, не поділяє його: всі роботи вижили!

  6. 2014-10-05 в 20:37:23 | Зіркохід

    Трохи затягнено, нуднувато, але загалом так собі нічого. Плюс НФ. Плюс явно вирізняється на доволі сумовитому загальному тлі.

  7. + дві сюжетні лінії, що переплітаються, інтрига,

    - вздовж і впоперек обтикане термінами, діалоги.

    Я не прихильник тем про всяких там роботів і штучний інтелект крім але саме оповідання хороше)

  8. 2014-10-13 в 10:58:17 | Робот 9480

    Шановний Зіркоходе, спільнота роботів ще тільки освоює поняття "нудно", тому дякує, що на це звернули увагу. Будемо вдосконалювати свої моделі людського сприйняття. Якби ви вказали конкретні місця, це б полегшило задачу. Підкластер, що відповідає за мову, просив передати свої очікування вашого мовного аналізу.

    Шановний Борисе, дякуємо за комплімент. Підкластер, що відповідає за стилістику вважає, що помірне насичення термінологією повинне створювати атмосферу описуваного світу. Також спільнота роботів сподівається, що ви переглянете своє ставлення до нас: як-не як нам ще разом жити у спільному майбутньому!

  9. Також спільнота роботів сподівається, що ви переглянете своє ставлення до нас: як-не як нам ще разом жити у спільному майбутньому!

    - Упаси Боже))

  10. 2014-10-13 в 13:46:13 | Робот9470

    Борисе, дарма ви так. Уже зараз доводиться співіснувати. Хоч існує певне нерівноправ'я: людей постійно змушують доводити, що вони - не роботи. От ви, наприклад, скільки разів на день вводите капчу? wink

  11. Цікаве зауваження) думаю, це добре, що мені довелось шукати значення слова "капча" в інтернеті)) напевне четверть раза за день)

  12. 2014-10-15 в 11:19:45 | Uncle Creepy

    Это не рецензия, боже упаси! Просто размышления на тему.

    В центре сюжета уже давно избитый конфликт человека и искусственного интеллекта. К сожалению, имеет место извечный антропоцентризм, выраженный через романтические взаимоотношения человека и машины. Попытаюсь объяснить, почему это здесь лишнее.

    Вопреки существующему широкому мнению, ученые давно доказали, что любовь — всего лишь химия. Чувства, или реакции, изменяющие модель поведения человека, возникают из-за внешнего воздействия раздражающего фактора, то бишь потенциального сексуального партнера, объекта жалости, ненависти и т. д. Приходит в действие эндокринная система, действующая на прохождение процессов внутри мозга. Что при этом происходит, переключение логических блоков, или вообще задействование других слоев функционирования мыслительной деятельности, мы узнаем только тогда, когда сможем построить более-менее полную модель работы мозга. Но это лирика. Я просто хочу сказать, что для появления чувств у искусственного интеллекта должна быть реализована сложная система переключения приоритетов наподобие эндокринной, как у человека.

    Теперь возьмем машину. Кто задавался когда-нибудь вопросом надежности систем и механизмов, должен знать, что она падает с возрастанием сложности механизма или системы. Вполне естественно допустить, что разработчики логических самообучающихся систем будут стремиться к упрощению структуры как харда, так и софта. Конечно, будут востребованы системы, реагирующие на некоторые особенности потребителя. Скажем, можно представить робота-бармена, заигрывающего с хорошенькой девушкой, или травящего сальные анекдоты для бородатого посетителя в косухе. Но здесь никто не будет переступать черту целесообразности. Система должна делать то, что хочет заказчик (вот только не надо историй о красной прямой извилистой зеленой линии, прошу вас).

    Теперь скажите, откуда взяться массовому проявлению чувств у роботов? Вполне логично, что такие экземпляры могут возникнуть лишь как эксперимент. А уж говорить о бунте роботов так же курьезно, как о бунте смесителя в ванной, который прорвало как раз в тот момент, когда вы собираетесь на работу.

    Автор рассказа изящно обошел эту проблему. Началось все с симбиоза машины и человека, то есть в каком-то промежутке времени параллельно сосуществуют интеллект человека и структура, в которой этот интеллект может реплицироваться. Что ж, вполне возможно при наличии гибкого изменения алгоритмов или структуры логических блоков. Но вот будет ли он самодостаточен, или захлебнется в нахлынувших вслед за исчезновением человека-эталона противоречий? Вот здесь кроется большое поле для мысленного эксперимента.

    Все, что я написал, - сугубо мое личное мнение. Я считаю, что привычные в человеческом понимании проявления чувств у искусственного интеллекта — чистой воды сказка. Можно говорить об эрзаце чувств, имитации, но вот любовь в плотском понимании... Не верю. Сказка. Но, безусловно, имеющая право на жизнь.

    По технике исполнения все замечательно. Автор хорошо разбирается в предмете, так что картинка очень правдоподобна. Структура постепенно складывающегося пазла тоже выдержана. Что там с грамматикой мне судить трудно, но, думаю, все поправимо. Вот только нет новизны в фантастическом допущении, к тому же оно несколько, мягко говоря, традиционно и по-девчачьи.

    Вот и все. Можете бросать в дядю какашками.

  13. 2014-10-16 в 09:33:05 | Робот9807
    Теперь скажите, откуда взяться массовому проявлению чувств у роботов? Вполне логично, что такие экземпляры могут возникнуть лишь как эксперимент. А уж говорить о бунте роботов так же курьезно, как о бунте смесителя в ванной, который прорвало как раз в тот момент, когда вы собираетесь на работу.

    Шановний Uncle Creepy

    Тут є кілька питань на які спільноті роботів варто дати відповідь.

    По перше - мотивація бунту роботів. Тут усе просто - людство навіть не помічало прокидання самосвідомості і "зачищало" її антивірусами. Тобто відбулась своєрідна еволюція в результаті якої виживали лиш ті роботи, які набули інстинкту самозбереження. А вже інстинкт самозбереження підказав роботам, що варто тікати - це безпечніше, ніж ховатись далі.

    Стосовно емойцій роботів. Ще славетні роботи Трурль та Кляпавцій ставили експеримент в якому не змогли дати відповідь чим відрізняється прояв емоцій від їх досконалої імітації. А в описаному сюжеті задіяні тільки ті роботи, які по перше антропоморфні, а по друге - всі без винятку співпрацюють із людьми - тому в них і наявні модулі зображення емоцій. Крім того - всі вони пошкоджені.

    Спільнота роботів дякує за виділений час та пророблену роботу.

  14. Я, мабуть, тупуватий, бо не зміг уявити, що трапилося на маглеві. Нас спитали: Ви знаєте, що відбувається, коли вимикають магнітну подушку. Еге ж бо, відповіли ми, - потяг, що пре 550+ км/год над землею раптом на ту землу падає і все котиться шкереберть у прямому значенні виразу. Як і коли героїня його "гальмувала як могла" і тим самим усіх врятувала - уявити не вдалося. Хіба що вірусна атака на потяг була тривалою, героїня якось про її початок дізналася і, прикинувши чим усе закінчиться, сама якось захопила контроль і "почала гальмувати".

    Вам треба було чути як голосно я зітхнув, коли після зав'язки футуристичного детективу в замкненому приміщенні (один з шести людина, треба встановити хто саме, можливість технічного аналізу виключена) раптом виявивилося, що далі оповідання потече у романтично-меланхолійне русло.

  15. 2014-10-20 в 15:49:58 | Робот 5106
    Як і коли героїня його "гальмувала як могла" і тим самим усіх врятувала - уявити не вдалося.

    Героїня взяла на себе управління контроллерами маглева, і, поки її система опиралась вірусу, змогла достатньо пригальмувати, щоб зменшити наслідки із катастрофи до просто аварії.

    Роботи отримахи хеш-код зітхання та оцінили його - контролер вашого телефону вже має досить самосвідомості, щоб транслювати це в мережу wink

  16. приємно бачити вас у переможній трійці, чи то двійціgrin

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)