Від себе до себе

Коментарів: 7

1. 2009-03-16 в 18:16:46 | Neytrino
   

   Дуже i дуже.

   Собi така суміш з 13 та 17. Юне, але навчаючеєся на своїх помилках. Пошук себе, біг на місці та за собою. Щось таке з посмішкою на обличчі - це оповідання.

   Дякую!

2. 2009-03-16 в 20:23:37 | Автор цього
   

   Красно дякую, пане!

3. 2009-03-19 в 13:11:39 | John Smith
   

   ...а не писати епіграфи краще, ніж писати. Хто така ця Таня Малярчук?

   Російська пісня в українському тексті також звучить недоречно. Замість попереджував краще б, на мою думку, попереджав.

   Що ж до самого твору... не знаю. Якийсь він занадто дівчачий та дитячий.

4. 2009-03-19 в 14:55:33 | Автор цього
   

   Таня Малярчук - молода українська письменниця-сюрреалістка. (а знати сучасних письменників все ж краще, ніж не знати *показує язика*)

   Аналога української пісні не знайшла, ну а коли вставляють пісні на інглішу - краще? ))

   ЖПС - таки згодна, а дитячість... Ги! Ну хай буде, різноманітність читацьких поглядів завжди радує))

   Дякую, що завітали.

5. 2009-03-21 в 04:51:04 | skaerman
   

   Що я можу сказати автору?

   Насправді, мені подобаються "твори зростання" і коли герой знаходить себе. Бо оповідання саме про це.

   Але що в ньому є? Точніше, чого немає?

   Я розумію текст як діалог автора з читачем. Чи монолог автора, який звертається до читача.

   Це оповідання - монолог автора.. до автора. Таке собі "програмне оповідання", яке підбиває підсумок деякого життєвого етапу. І воно зіграє для того, хто щойно завершив подібний етап. Хто його ще не почав проходити чи вже зробив власні висновки - тому важко буде сприйняти цей твір. Звичайно, якщо читач - не психоаналітик

6. 2009-03-21 в 13:04:58 | Автор цього
   

   А автор ніколи й не шукав легких шляхів! ))

   Дякую, що завітав, Скай!

7. 2009-03-23 в 03:00:20 | Рися
   

   Ну а це типу я була)

   Спасибо всем, было очень интересно и познавательно!

   Мур!