Красносельска Олена

42
 

 Спецпроект «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше» народжувався як спроба поговорити про важливі речі у легкій формі. А ще ми прагнемо показати, яка велика спільнота фантастів в Україні, і як любов до жанру об’єднує самих різних людей. Тож наш щасливий сьомий випуск про авторку, яка пише про час, простір, інші виміри та не забуває про рідний край і людей, що його населяють. І на цьому тижні ми віртуально завітаємо до Запоріжжя, щоб поговорити із Оленою Красносельською.

42

 Олена Красносельська – письменниця-фантастка, поетка та мисткиня, лауреатка Національної премії з фантастики (2013). Живе та працює у Запоріжжі, описує це місто у своїх романах. Інженер за фахом, активно займається проблемами промислового виробництва.

 


 Коли ти лише починала писати наукову фантастику, чи відчувала ти певний тиск своєї професії? Перші читачі та критики «вимагали» від тебе, як інженера, твердої НФ із описами технологій, наукових теорій та нових вигаданих приладів?
 

 Цікаве запитання. Тепер я розумію, що саме наукова фантастика тиснула на мене, вимагаючи певних досвіду і освіти. Раніше, так, здавалося, в НФ достатньо якнайдетальніше надати інженерно-технічні моменти. Але я помилялась. Зараз для мене важливіше, коли ідея є дивовижною. Технічне рішення неодмінно з’являється, якщо ідея варта життя. Спочатку ідею треба побачити вільно, нехай летить, але вона не полетить, доки ти сама не вільна, долаєш лабіринти певних страхів, очікувань і меж. Тож, підйомна сила – віра, якщо віриш ти – в твою ідею повірять інші. За цим стоїть насамперед віра у себе.

42

 Свою професію я обирала свідомо, закінчила Запорізький Машинобудівний інститут (зараз НУ Запорізька Політехніка), маю освіту інженера. Працюю в інжиніринговій компанії, маю справу з роботизацією зварювальних процесів у промисловості. Завжди бачу красу у рухах машин та складних механізмів, у самих процесах, наприклад, працюючи з чистою енергією зварювальної дуги, або коли робот друкує деталь, яка, ти знаєш, буде частиною авіадвигуна чи ракети. Деталь полетить, разом із нею і я торкаюся простору.

Далі…